Тема. Дитяча народна пісня.
Мета. Ознайомити учнів з дитячим фольклором, розглянути палітру дитячих народних пісень та особливості їхнього змісту й звучання, ознайомитися з творчістю М. Леонтовича на прикладах його вокальних творів.
Розвивати вміння учнів виконувати українські народні дитячі пісні, самостійно створювати власні нескладні пісні та текст українського фольклору, продовжувати розвивати вміння надавати характеристику засобам виразності музичних творів, виконувати вокальну імпровізацію.
Виховувати інтерес до українських народних дитячих пісень, вокально-хорових творів українських композиторів.
Тип уроку: комбінований, урок заглиблення в тему.
Обладнання: музичний інструмент, програвач, комп’ютер, портрет М. Леонтовича.
Основні поняття для засвоєння: українські народні дитячі пісні та їхні різновиди, особливості виконання та тематика.
Твори, що вивчаються на уроці:
- М. Леонтович. «Пісня про зайчика», «Женчичок-бренчичок», «Налетіли журавлі» у виконанні дитячого хору.
- «Пісенька джури». Сл. О. Кононенка, муз. О. Жилінського — розучування.
Хід уроку
І. Вхід під музику Є. Адамцевича «Запорозький марш» (у виконанні оркестру народних українських інструментів). Організаційний момент. Музичне вітання
ІІІ. Мотивація до навчання
Повідомлення теми та мети уроку
ІІ. Актуалізація опорних знань
Фронтальне опитування.
- На які три групи поділяють українські народні інструменти? Пригадайте назви інструментів, що належать до кожної з них.
- Звучання яких інструментів вам найбільше подобається?
- Під мелодію якого композитора ви сьогодні зайшли до класу?
- Яку назву має цей твір?
- Де ви найчастіше зустрічається ця мелодія?
- Які інструменти серед українських народних звучали ? Покажіть.
- З творчістю яких композиторів ми познайомилися на минулому уроці?
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
- Бесіда про українські особливості дитячого українського пісенного фольклору та робота з підручником ( під час бесіди на дошці створюється квітка дитячих пісень)
- Пригадайте, що ми називаємо українською народною піснею?
Украї́нські пісні́ — це фольклорні твори, які зберігаються в народній пам'яті і передаються з вуст в уста.
- А що ми називаємо фольклором, фольклорними творами?
Це народна мудрість , усна народна творчість
Дитячий пісенний фольклор охоплює надзвичайно широке коло пісень, що розрізняються за тематикою, образами, формою, призначенням, способом і часом виконання.
Колискові пісні зачаровують ніжністю, мелодійністю, барвистими образами.
Ігрові пісні супроводжують хороводні та сюжетні ігри.
Лічилки — це здавна придуманий спосіб справедливого розподілу ролей у грі.
Заклички виражають звернення дитини до явищ та сил природи, що змальовуються як живі істоти.
Змістом небилиць є пустотливі та дивовижні відхилення від загальновизнаної норми, причому діти ні на хвилину не сумніваються, що й насправді так не буває.
Дражнилки дають можливість дітям висловити невдоволення, гнів, образу; висміяти кривдника, приписавши йому або нісенітні риси зовнішності, або безглузді в реальному житті вчинки.
Побутові пісні відображають почуття і переживання дитини, пов'язані з родинними взаєминами, стосунками з ровесниками, пізнання навколишнього світу. Часто дійовими особами цих пісень стають рослини, тварини, казкові персонажі або міфічні істоти.
Найбільший пласт дитячого пісенного фольклору становлять календарні пісні: колядки, щедрівки, веснянки, гаївки тощо.
Цікаво, що дитячі народні пісні мають різні джерела походження: одні були створені для дітей дорослими, інші перейшли у дитячий фольклор із загальної скарбниці народної творчості. А до третьої групи входять твори самих дітей.
Музичний словничок
Українські народні дитячі пісні — це пісні, створені для дітей дорослими та самими дітьми; дитячий пісенний фольклор. Розрізняють дитячі пісні: колискові, пісні-ігри, календарні, жартівливі, танцювальні, лічилки, дражнилки, пісні про казкових героїв, рідних, тварин, рослин та інші.
2. Музичне сприймання. М. Леонтович. «Пісня про зайчика», «Женчичок-бренчичок», «Налетіли журавлі» у виконанні дитячого хору.
Цікавинка про музичний твір
Гра в зайчика.
Цікава історія трапилася з цією піснею. Приблизно в вересні 1920 р. учитель одної з тульчинських трудшкіл, що вчився в Леонтовича музично-теоретичних дисциплін, Г. Д. Гриневич награвав уривок мелодії цієї пісні. Леонтович почув, зацікавився й попросив дати йому цю пісню. Хоч Гриневич відмовлявся, бо чув ту пісню в с. Слобідці Ярошівській Могилівського повіту на Поділлі ще за передвоєнних років і не міг гаразд згадати мелодії та зовсім забув слова, але Леонтович умовив таки дати бодай уривок мелодії, а щодо тексту, то Леонтович сказав: «Напишіть слова так, щоб для дітей було підходяще». Наказа цього т. Гриневич виконав. Леонтович трохи переробив текст та опрацював розкладку (що її з чорнеток зредагував П. О. Козицький, для закінчення додавши 4 останні такти та визначивши темп і динамічні нюанси). І вже після смерті Леонтовича т. Гриневич переїхав до Слобідки Ярошівської. Тут він розпитав у дівчат і хлопців про мелодію та згадав справжні слова пісні.
Ця пісня – весняна гра: дівчинка за зайчика стоїть серед кола (що співає), припадає на праву ніжку тощо.
3. Аналіз музичних творів
- Які вокальні твори звучали? Хто їх виконував?
- Які засоби виразності вам вдалося розпізнати в українських народних піснях? Розкажіть про них.
- Чим відрізняються і що об'єднує ці народні пісні? Порівняйте.
- Які народні дитячі пісні ви знаєте? Розкажіть про них. Чи подібні вони до тих, які щойно прозвучали?
4. Відомості про композитора.
Микола Дмитрович Леонтович — український композитор, хоровий диригент, громадський діяч, педагог. Автор широковідомих обробок українських народних пісень для хору «Щедрик», «Дударик», «Козака несуть» та інших.
5. Виконання творчого завдання.
Демонстрація ілюстрацій до дитячих пісень із мультфільмів, народних пісень. Завдання: роздивіться ілюстрації, на яких зображено героїв дитячих пісень, та доберіть відповідну назву жанру дитячої пісні до кожної з них.
6. Фізкультхвилинка
7. Поспівки. Вправи для розвитку музичного слуху та голосу (за вибором вчителя).
8. Розучування пісні. «Пісенька джури». Сл. О. Кононенка, муз. О. Жилінського. Ознайомлення зі змістом та характером звучання пісні. Робота над вивченням особливостей ритмічного малюнку, мелодії пісні, розподіл на фрази. Виконання пісні соло, парами, групами.
Відомості про композитора
Олександр Жилінський – сучасний український композитор. Серед різноманітних його творів значне місце посідають яскраві, розумні та сучасні за звучанням пісні для дітей. «Пісенька джури», створена на вірші Олександра Кононенка, давно вже полюбилася в Україні та стала відома за її межами. Зміст цієї пісні продовжує роздуми про традиції та цінності воїнів-захисників Батьківщини. Неможливо уявити байдужим і нецікавим її виконання.
Словникова робота.
Джу́ра, цюра або чура —так називали в Україні в 16—18 століттях зброєносця, учня у козацької старшини. Зазвичай джурами були молоді хлопці. Разом з козаками джури ходили в походи, брали участь у боях. Первісно джура перське слово, що означає товариш, в українську потрапило як запозичення з тюркської.
12. Узагальнення вивченого матеріалу. Рефлексія.
1. Тести
- Лічилки, дражнилки, небилиці,пісні про казкових героїв, рідних, тварин і рослин належать до:
- історичних пісень;
- побутових пісень;
- дитячих пісень.
- М.Леонтович автор музичних творів:
- «Гуцульські старосвітські награвання»;
- «Запорозький марш»;
- «Пісня про зайчика», «Женчичок-бренчичок», «Налетіли журавлі».
- М.Леонтович це:
- російський поет;
- український композитор, хоровий диригент, громадський діяч, педагог;
- зарубіжний композитор.
- «Пісеньку джури» створив:
- Мирослав Скорик;
- Олександр Жилінський;
- Євген Адамцевич.
- Гра «Я це знаю»
Визначити до якого різновиду ми можемо віднести дані пісні:
13. Домашнє завдання.
Послухайте пісні, які лунають із телеекранів та радіо. Чи є серед них народні дитячі пісні? Якщо маєте бажання, складіть власну лічилку або дражнилку, придумайте до неї просту мелодію.
14. Вихід з класу під музику М. Леонтовича.
| 
